Михайло Грушевський – один із найвизначніших діячів в українській історії. Його наукові дослідження стали наріжним каменем у формуванні національної свідомості, а політична діяльність – символом боротьби за українську державність. Проте за радянських часів його ім’я опинилося під табу. Влада СРСР роками намагалася стерти будь-які згадки про нього, вважаючи його небезпечним ворогом імперської ідеології.
Читайте також: Цікаві факти про українських письменників, які вас здивують
Хто він – Михайло Грушевський?
Історик, публіцист, політик. Автор монументальної праці «Історія України-Руси», що вперше системно доводила незалежність української історії від російської. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки, ідеолог національного відродження. Для українців він став постаттю, яка не лише вивчала минуле, а й формувала майбутнє.
Історик, якого боялася імперія - фото з відкритих джерел
Чому він не вписувався в радянську картину світу
Історична концепція СРСР базувалася на міфі про «триєдиний народ» — росіян, українців та білорусів, які нібито мали спільне коріння. Ця вигадка слугувала ідеологічним підґрунтям для виправдання імперської політики. У той час Грушевський відкрито заперечував ці тези. Він доводив, що Київська Русь – це передусім українська спадщина, а український народ має свою унікальну політичну та культурну історію, яка існувала задовго до підкорення Москвою.
Такі твердження були прямим викликом радянській пропаганді. Влада бачила у його працях загрозу – інтелектуальний спротив імперському наративу.
Небезпека вченого з активною позицією
Михайло Грушевський був не лише теоретиком – він активно брав участь у державотворенні. Його роль у створенні УНР зробила його в очах радянського режиму небезпечним прецедентом: інтелектуал, який не лише писав, а й діяв.
Його оголосили буржуазним націоналістом, а його наукову спадщину – шкідливою та ворожою. Праці вилучали з обігу, ім’я намагалися витіснити з колективної пам’яті.
Як СРСР намагався стерти Грушевського
Усі видання Грушевського було заборонено. В бібліотеках – вилучення, в підручниках – мовчання або критика. Істориків, які посилалися на його дослідження, переслідували. Радянська влада прагнула не просто «забути» одну постать – вона намагалася викорінити саму ідею про окремішність української історії.
Історик, якого боялася імперія - фото з відкритих джерел
Повернення до національної пам’яті
Лише після здобуття незалежності Україна знову заговорила вголос про Михайла Грушевського. Його праці перевидали, вулиці та університети отримали його ім’я, а портрет прикрасив банкноту в 50 гривень.
Сьогодні Грушевський — не лише історик минулого, а й символ незламності національного духу. Його життя – нагадування, що правду можна приховувати, але не знищити.
Раніше ми писали: "Добрий ранок" чи "Доброго ранку" - як правильно вітатися сучасною українською, розповіли мовознавці.