Метінвест сплатив 13 млрд грн податків за дев’ять місяців: надходження скоротилися на 6%

Група Метінвест за січень–вересень 2026 року перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 13 млрд грн податків і зборів. Це на 6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. На показники вплинули складні умови роботи гірничо-металургійної галузі, зокрема російські атаки на промислову та енергетичну інфраструктуру, а також обмеження експорту металопродукції.

Про це повідомили в Групі Метінвест. Наведені дані враховують платежі асоційованих компаній і спільних підприємств.

Які податки Метінвест сплатив у 2026 році

Найбільше за дев’ять місяців скоротилися надходження від податку на додану вартість і податку на прибуток. Порівняно із січнем–вереснем 2025 року сплата ПДВ зменшилася на 36% — до 914 млн грн, а податку на прибуток — на 26%, до 1 млрд грн.

Також змінилися обсяги інших податкових платежів. Зокрема, Метінвест перерахував:

• 944 млн грн податку на землю — на 6% менше, ніж торік;

• 2,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб — скорочення на 3%;

  Читати такожВід басейну до іпотерапії: як ветерани ГЗК із Кривого Рогу відновлювалися у Миргороді

• 678 млн грн військового збору — на 2% менше.

Окрім цього, українські підприємства групи сплатили 3,5 млрд грн за користування надрами, 2,6 млрд грн єдиного соціального внеску та 511 млн грн екологічного податку.

Таким чином, найбільшу частку серед окремо зазначених платежів становлять відрахування за користування надрами та єдиний соціальний внесок.

Чому скоротилися податкові надходження від металургійної галузі

У компанії пов’язують погіршення виробничих та фінансових показників із сукупністю воєнних, логістичних і економічних чинників.

Російські обстріли пошкоджують виробничі потужності, енергетичну та транспортну інфраструктуру. Зокрема, у вересні 2026 року через ворожі атаки зупинялося виробництво на металургійному комбінаті «Каметсталь» і спільному підприємстві «Запоріжсталь».

За інформацією Метінвесту, у серпні–жовтні ці підприємства зазнали шести ударів із застосуванням 27 балістичних ракет. Ця кількість не враховує регулярних атак безпілотниками та керованими авіабомбами.

Додатковим викликом залишається експорт металопродукції. У компанії серед основних проблем галузі називають блокування чорноморських портів, скорочення Європейським Союзом безмитних квот на українську сталь та збільшення витрат через запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.

На фінансові результати також впливають вищі тарифи на електроенергію та залізничні перевезення. У сукупності ці фактори підвищують собівартість виробництва й ускладнюють реалізацію продукції на зовнішніх ринках.

Метінвест закликає відновити роботу портів і переглянути умови експорту сталі

Генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков заявив, що українська металургія опинилася у критичній ситуації. За його словами, подальше скорочення виробництва та експорту може позначитися не лише на підприємствах, а й на зайнятості працівників та надходженнях до державного й місцевих бюджетів.

«Ми опинилися в критичній точці. Металурги втрачають можливість виробляти й експортувати сталь, а країна ризикує втратити робочі місця та мільярди гривень податків. Тому уряд має діяти негайно. Насамперед — докласти всіх зусиль для відновлення роботи портів. Активніше відстоювати інтереси українських виробників у Брюсселі: домагатися збільшення квот на українську сталь та звільнення України від фінансового складника CBAM. Без цих рішень криза лише поглиблюватиметься, а разом із виробництвом скорочуватимуться й податкові надходження, від яких залежать державний бюджет і громади», — зазначив Юрій Риженков.

Скільки податків Метінвест сплатив раніше

За перше півріччя 2026 року Група Метінвест перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні 8,5 млрд грн податків і зборів.

За підсумками всього 2025 року обсяг податкових платежів компанії становив 18,7 млрд грн. Показники за дев’ять місяців 2026 року свідчать про скорочення відрахувань порівняно з аналогічним періодом минулого року, а подальша динаміка залежатиме від роботи підприємств, доступу до експортних маршрутів і умов виробництва.