Раніше широко використовувалося слово «інвалід», яке іноді все ще можна почути у повсякденному житті. Проте це слово набуло негативного забарвлення, часто звучить образливо і знеособлює людину, зводячи її до одного лише стану.
Правильним і поважним є використання терміну «людина з інвалідністю», де на першому місці стоїть сама людина, а вже потім згадується її стан. Таке формулювання зберігає людську гідність і підкреслює індивідуальність кожної особи.
Читайте також: Зупинка — це не зрада: практики самодопомоги у часи війни
Те, які слова ми обираємо, багато в чому визначає наше ставлення до інших і рівень нашої освіченості. У сучасному суспільстві немає місця образам і дискримінації, адже повага до людини починається з коректної мови, яка також є основою для створення доступних послуг і інфраструктури. Це дає можливість забезпечити рівність для всіх, починаючи з найменших проявів поваги.
Навіть якщо деякі люди з інвалідністю самі використовують старі терміни і не ображаються, це не означає, що інші мають сприймати ці слова безболісно. Ми всі рівні, тому важливо дотримуватися загальних норм коректного спілкування.
Пам’ятаймо: мова створює ту реальність, в якій ми живемо. Все починається з того, як ми говоримо один до одного.
Як етично комунікувати із військовими та ветеранами з інвалідністю — розібрались з Ніною Мацюк, експерткою з питань інклюзивності та безбар’єрності.
Як коректно говорити про людей з інвалідністю та ветеранів - фото з відкритих джерел
Чи потрібно виявляти співчуття та жалість?
Повага проявляється не лише в словах, але й у діях. Уникайте поблажливості, зверхності, надмірного жалю або надмірної героїзації. Прояви жалості та співчуття є не доречними. А от емпатію варто розвивати, здатність розуміти емоційний стан одне одного та співпереживати допоможе нам у нашій співдії.
Як приклад, спілкуючись з людиною, яка має порушення мовлення (наприклад, після контузії), говоріть у звичному для себе темпі – не сповільнюйте штучно свою мову. Кожен спілкується в темпі, який є для нього комфортним. Коли ж ми слухаємо людину, не варто її прискорювати або договорювати за неї речення.
«Довідник безбар'єрності»
В Україні створено спеціальний «Довідник безбар'єрності», де зібрані та систематизовані правила коректної комунікації та взаємодії.
Найпопулярніший розділ — «словник», що працює за принципом пошукової системи: ви вводите слово, яке хочете перевірити, і отримуєте рекомендації щодо його використання. Довідник також містить пояснення, чому варто віддавати перевагу одним термінам замість інших.
Як коректно говорити про людей з інвалідністю та ветеранів - фото з відкритих джерел
Чи можна жартувати про військових з інвалідністю?
Іноді люди з інвалідністю самі жартують про свій стан, і їхній гумор може здаватися надто чорним для інших або не комфортним. Ви можете почувати себе ніяково і не знати як реагувати. Почуття гумору у всіх різне, адже всі ми різні і маємо різне світовідчуття у певні моменти нашого життя.
Важливо пам’ятати: якщо люди жорстко жартують про себе чи свій стан це не означає, що іншим так робити доречно та етично.
Чи можна розпитувати військових про війну?
«Що ти відчував під час бою? Ти когось убивав? Коли планується контрнаступ?» — такі запитання здаються нам цікавими, але вони порушують особисті кордони і також є не етичними і не доречними. А також можуть ретравматизувати або повернути людину у небажаний стан чи спогади. Найкраща порада слухати те, що розповідають військові та ветерани, а не ставити запитання.
Стримувати свою цікавість
У сучасних реаліях часто виникає бажання розпитувати військовослужбовців про їхній досвід і дізнатись про інформацію, якої немає у новинах. Однак вони не повинні постійно ділитися своїм досвідом, щоб задовольнити чиюсь цікавість. Ба більше, ці історії можуть травмувати або шокувати слухача. Цивільні люди часто не готові сприймати реальність, з якою стикаються військові. Тож піклуймося одне про одного й не травмуймо нікого зайвий раз.
Якщо ви все ж поставили не обдумавши некоректне запитання, варто щиро попросити вибачення: «Вибач мені, бо я поставив/ла некоректне запитання». Жодним чином не перекладайте відповідальність на людину: «Ой, я не знав що у тебе буде така реакція».
Чи потрібно пропонувати гроші військовим?
Якщо ви побачили військового на вулиці, не потрібно пропонувати йому кошти. Військовослужбовці не жебраки. Натомість, якщо ви бачите, що військовий відкрив збір на лікування, варто підтримати, попередньо переконавшись, що збір прозорий. А також ваші кошти можна спрямувати на перевірений збір.
Як коректно говорити про людей з інвалідністю та ветеранів - фото з відкритих джерел
Стереотип, що люди з інвалідністю безпомічні
Насправді люди з інвалідністю часто мають високу кваліфікацію та працюють на престижних посадах у різних галузях. Серед них є успішні підприємці, юристи, програмісти, науковці, художники та спортсмени. Вони створюють інноваційні проєкти, ведуть активне соціальне життя, мандрують світом, досягають професійних вершин. Інвалідність це лише стан людини, у якому вона живе, а не визначальна риса її особистості чи потенціалу. Тому наступного разу, замість того щоб дивуватись, що людина з інвалідністю має власний бізнес чи керує колективом, сприймайте це як належне, фокусуючись на якостях людини, а не на її інвалідності.
Дякуйте!
Якщо ви впевнені, що перед вами військовий або ветеран, можна сказати: «Дякую за службу». Або використати невербальні сигнали, такі як посмішка або кивок. У випадку, якщо для вас обох це комфортно. Пам'ятайте, що за зовнішніми ознаками ми не визначимо перед нами ветеран чи ні, у цивільному одязі це неможливо ідентифікувати. Тож кожна людина заслуговує на повагу: жінка чи чоловік, старша особа чи дитина. І найголовніше, щоб за словом «дякую» були реальні дії, а не просто слова.
Мова — це потужний інструмент, який формує наше ставлення до світу та до людей навколо. Використання коректних термінів не тільки допомагає уникнути образ і непорозумінь, але й сприяє створенню більш уважного і рівного суспільства. Пам'ятаймо, що за кожним словом стоїть людина з унікальною історією, почуттями та гідністю. Давайте розвивати емпатію та взаємоповагу, щоб кожен міг почуватися частиною суспільства, де кожен має рівні можливості і права. Нехай мова буде тим мостом, який допоможе нам збудувати краще майбутнє для всіх.
Раніше ми писали: як упоратися з тривожними думками: прості техніки для душевного спокою.