РХП розшифровується як “розлад харчової поведінки”. Але тут йдеться не про проблеми із травленням, проблеми надмірного апетиту чи його відсутності. Передусім – це нездоровий психічний стан.
У нормальному стані їжа сприймається як спосіб забезпечення життєдіяльності. Проте якщо людина за допомогою їжі розв’язує свої проблеми та адаптується до реальності, коли єдиним варіантом переживання емоцій стає заїдання стресу чи винагородження себе їжею, то це вже РХП.
Читайте також: Кулінарний "привіт" із сонячних країн: рецепти супів, які ви точно маєте спробувати
Розлади харчової поведінки можуть проявлятися як:
- нервова анорексія;
- нервова булімія;
- патологічне переїдання;
- патологічне вибірково-обмежувальне споживання їжі.
Про наявність розладу харчової поведінки свідчить той факт, що людина:
1. Зациклена на власній вазі й від цього залежить її самооцінка. Через це – постійні зважування, зацикленість на контенті з рекомендаціями щодо харчування. Водночас часто власне відображення у дзеркалі викликає огиду. Задля бажання мати “ідеальні” форми людина здатна викликати в себе блювання, вживати проносні та діуретики, відпрацьовувати спожиту їжу надмірними фізичними навантаженнями у спортзалі;
2. Багато уваги зосереджує на раціоні, ділить їжу на “здорову” та “нездорову” і відчуває сором, коли вживає “нездорову”. Також може виключати з раціону окремі продукти самостійно – без рекомендації лікаря;
3. Перетворює прийом їжі на ритуал;
4. Здійснює періодичні імпульсивні неконтрольовані переїдання.
Усе це може мати негативні наслідки для організму, а іноді навіть призвести до летального фіналу. Також РХП може спричиняти депресивні і тривожні розлади. Через розлади, пов’язані з обмеженням прийому їжі (анорексія чи булімія), пошкоджуються серцево-судинна, травна та статева системи організму. Наслідками компульсивного переїдання можуть бути патології травної системи, жовчнокам’яна хвороба, цукровий діабет, ожиріння чи гіпертонічна хвороба.
Фото з відкритих джерел
Тому важливо спостерігати за собою, щоб вчасно зрозуміти: ви їсте, щоб втамувати голод, чи таким способом лише справляєтеся зі стресом? Чи за допомогою харчування ви піклуєтеся про себе, чи вже перейшли межу? Якщо ж усвідомлюєте, що маєте проблеми зі ставленням до їжі та власного тіла, – зверніться до психотерапевта вже зараз. Раніше ми писали про те, як припинити відкладати справи на потім та відмовитись від звичного "почну з понеділка" - поради психологів.
Цей матеріал підготовлений на підставі останніх висновків лікарів та психологів. Матеріал має виключно загальноінформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу або отримання медичних порад обов'язково зверніться до лікаря.