Днями у місті відбулась панельна дискусія, під назвою «Кривий Ріг: 126 кілометрів (не)можливостей». Організаторами спілкування виступила інтернет агенція “Перший Криворізький|1KR.UA”. На зустіч запросили криворіжців, які провели дитинство в нашому місті, поїхали з нього і сьогодні є важливими акторами культурного розвитку країни. Були й і ті, хто вперто залишається в Кривому Розі, розвиваючи його соціальні й культурн надбання.
Під час спілкування гості та спікери зробили спробу розібратися, як склався нинішній стан речей та пошукати шляхи розвитку. Зокрема — говорили про ті можливості, які може дати місту вимушена міграція всередині країни, адже з початком повномасштабного вторгнення Кривий Ріг прийняв понад 79 тисяч людей з інших регіонів України. Частина з них активно включається в соціокультурні процеси міста; подекуди ж навіть кількох людей достатньо для поштовху до істотних зрушень.
Журналісти krivbass.city побували на заході та поспілкувалися з учасниками. Поставили спікерам пиатння: Чи варто залишатися у Кривому Розі чи краще виїхати? Відповіді були не однозначні.
«100 відсотків треба залишатися, тому що треба щось зробити - щось змінити, щоб люди не мали бажання виїжджати» - зазначив Максим
«Якщо б була можливість виїхати, я вільна людина і в мене таких можливостей дуже багато, але справа у тому, що це мій свідомий вибір лишатися тут. Не через те, що тут захований мій пуп, я тут народилася і виросла, а через те, що я розумію, що не так усе просто у цьому житті - якщо ти тут народився, то треба цю місію нести» - відповіла журналістам Євгенія.
«Треба діяти так, як ти вважаєш за потрібне. Якщо ти корисний- тут будь тут, якщо ти корисний десь - то будь просто корисний» - зазначив учасник Артем.
Читайте також: Місця для велосипедів та зарядні станції для гаджетів: Дніпропетровщиною курсуватиме модернізована електричка
Спікерка дискусії Олена Гусейнова, яка прожила у Кривому Розі більше 15-ти років, розповіла про те, що свого часу вимушена була залишити Кривий Ріг через неможливість реалізуватися.
«Я хотіла бути щасливою, я хотіла бути сама собою. і простір кривого рогу, в якому я з 3-ох років до 20-ти прожила - це простір не дозволяв реалізовуватися, не бути щасливою, не бути собою.
І цей приїзд для мене важливий як спосіб зрозуміти - в якому культурному контексті є місто і люди, які працюють для культури - так би мовити криворізькі дієвці культури», - зазначила Олена Гусейнова, письменниця, радіоведуча та радіопродюсерка, головна редакторка редакції літературних програм та радіотеатру на Радіо Культура.
На думку модераторки зустрічі Іванни Скиби-Якубової, жительки Харкова, місто вимагає якогось поступу, пороху того всього.
«Власне сьогоднішня наша розмова, в тому числі спроба поговорити про цей культурний контекст - як ми можемо його розвинути, поглибити, налагодити якісь взаємозв’язки із національним культурним простором, зрозуміти - чим ми, як місто, є цікавим для національного дискурсу.
Як ми можемо спільно розвивати ті теми, які власне є сьогодні на столі і які підсвітила велика війна і з якими нам всім давати собі раду», - зазначила Іванна Скиба-Якубова, менеджерка культурних проєктів, співзасновниця агенції Bagels & Letters, журналістка.
У підсумку виступаючи та учасники дійшли висновків, що розмова має продовжуватися – продовжуватися в інших середовищах, потрібно залучати до дискусії інших людей, в тому числі тих, які не живуть у Кривому Розі, людей, які сюди вимушено приїхали під час повномасштабного вторгнення, тому що цей ресурс нових містян є важливим для розуміння - наскільки вони є інтегрованими, наскільки вони додають нові ідеї, теми.
Раніше ми писали: Депресія - це поширена проблема, і важливо розуміти, що вона може впливати на кожного. Повномасштабне вторгнення росії змінило наше життя, і необхідно розуміти, яку допомогу надавати собі, або членам родини. Так, депресія може бути важкою, але її можна подолати.