Президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про запровадження мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання в Україні.
Відповідний указ опублікували на сайті президента.
Основною метою в уряді називають зменшення адміністративного тиску на підприємців, стимулювання економіки, виробництво та інвестиції.
Мораторій на перевірки – спроба дати бізнесу вільно дихати
Скріншот Указу Президента України
Під час першого засідання оновленого складу Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) було запроваджено мораторій на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших контролюючих органів.
Як пояснила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко, тепер контроль буде точковим – "лише там, де дійсно високі ризики". Крім того, буде цифровізовано систему державного нагляду, щоб ручне втручання було неможливим.
Вона додала, що прокуратура та правоохоронні органи вже взялися за проведення аудиту справ, які були відкриті проти підприємців. І 30% таких проваджень вже закриті, наголосила премʼєрка.
"Наше завдання – прибрати штучні перешкоди, які блокують бізнес, і не допустити появи нових безпідставних проваджень. Для цього Уряд внесе до Верховної Ради законопроєкти про захист бізнесу та реформу контролюючих органів. Це будуть зміни до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих і підзаконних актів", – зазначила вона.
За словами Свириденко, після цих змін нові справи зможуть погоджувати лише генпрокурор або керівники прокуратур регіонального рівня.
"Арешти майна й документів скасовуватимуть, якщо вони шкодять роботі підприємства. "Завислі" справи без доказів будуть закриті. Ці зміни дадуть нашим підприємцям можливість працювати вільно і підтримувати економіку під час війни", – констатувала Юлія Свириденко.
Читайте також: YASNO нагадує про нові реквізити для оплати рахунків за світло: що потрібно знати криворіжцям
Що таке мораторій на перевірки бізнесу
Мораторій — це тимчасова заборона або обмеження на планові перевірки бізнесу з боку державних органів.
Він діятиме протягом одного календарного року — щонайменше до липня 2026 року.
Забороняється не лише контроль, але й будь-яке втручання у господарську діяльність без законних підстав.
Які перевірки заборонені під час дії мораторію
Під мораторій потрапляють:
- планові перевірки податкової, Держпраці, Держпродспоживслужби та інших контролюючих органів;
- перевірки, які не мають чітких підстав, передбачених законодавством;
- втручання правоохоронних органів без належного погодження.
Які перевірки дозволені під час мораторію
Мораторій не розповсюджується абсолютно на всі перевірки. Винятки, які передбачені законом, такі:
- позапланові перевірки, якщо є підстави (наприклад, скарги працівників, порушення ліцензійних умов);
- контроль підприємств із високим рівнем ризику;
- перевірки, пов'язані з акцизними товарами (алкоголь, тютюн, пальне);
- перевірки, що стосуються бюджетного відшкодування ПДВ або податкового кредиту.
Також передбачено перехід до цифрового моніторингу: замість ручного втручання контрольні процеси поступово переводяться в автоматизований режим.
Крім того, уряд посилює нагляд за законністю слідчих дій, щоб запобігти безпідставному тиску на бізнес. Відтепер нові справи можуть відкриватися лише за погодженням Генерального прокурора або керівника обласної прокуратури, що має знизити ризик зловживань.
Зобов'язання підприємців під час дії мораторію
Попри мораторій на перевірки бізнес у цей час зобов’язаний:
- вести належну звітність і облік;
- зберігати всі документи;
- стежити за змінами у законодавстві.
Експерти зазначають що мораторій — це відтермінування, а не скасування, тому цілком ймовірно, що після завершення обмежень контроль може поновитися, а список дозволених перевірок може бути розширений.
Мораторій на перевірки — це спроба дати бізнесу «вільне дихання» в умовах війни та економічної нестабільності. Він обмежує перевірки, але не скасовує обов’язків підприємців. Це рішення важливе для бухгалтерів, керівників і інвесторів, адже декларує курс на дерегуляцію, прозорість і зменшення тиску на бізнес.
Раніше ми писали: Верховна рада України ухвалила законопроєкт №12320, який передбачає штрафи за публічне ототожнення адвоката з його клієнтом. Ухвалення такої редакції суттєво ускладнює для журналістів згадування адвокатів та критику обраного ними способу захисту клієнта у матеріалах, надто тих, що стосуються резонансних справ, де склалася практика умисного затягування справ.