Українська промисловість входить у новий етап адаптації до європейських кліматичних вимог. Уже у 2026 році Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) перейде з «тренувального» режиму до повноцінної фінансової фази, що передбачає обов’язкову купівлю сертифікатів для експортерів.
Про ключові виклики для бізнесу розповів керівник групи операційного екологічного менеджменту Групи Метінвест Євген Алтухов під час вебінару «CBAM 2026: Нові вимоги ЄС та практичні аспекти», організованого KPMG Ukraine.
У заході також взяли участь партнер і керівник юридичного напряму KPMG Ukraine Юрій Кацер та менеджер зі сталого розвитку та ESG Олександр Баськов. Експерти обговорили як юридичні аспекти нововведень, так і практичні підходи до обліку викидів та звітності.
За словами Євгена Алтухова, CBAM вже змінює правила роботи для українських експортерів сталі, алюмінію, цементу, добрив і електроенергії. Європейські імпортери такої продукції вже змушені враховувати додаткові витрати, пов’язані з вуглецевими платежами.
Однією з ключових дилем для компаній є вибір між двома підходами до звітності: використанням фактичних даних (actual data) або стандартних значень (default values).
Читайте також: На ГЗК Метінвесту у Кривому Розі підвищують якість виробничого навчання та зберігають експертизу
Default values спрощують адміністрування та звітність, однак можуть призводити до значно більших фінансових зобов’язань. Натомість підхід actual data дозволяє точніше враховувати реальні викиди підприємства, але потребує складної системи моніторингу, розробки методології, підтвердження даних і взаємодії з незалежними верифікаторами.
«СВАМ змінює правила гри для українського експорту – від нових договірних вимог до глибшого контролю даних про викиди. Через новизну механізму експортери та імпортери стикаються з низкою невизначеностей», – зазначив Євген Алтухов.
Він підкреслив, що попри складність, використання фактичних показників може стати інструментом оптимізації витрат і управління ризиками. У нових умовах вуглецевий облік поступово перетворюється на ключовий елемент стратегічного управління промисловими підприємствами.
Раніше ми писали: українська металургія протягом десятиліть лишалася одним із головних секторів національної економіки: її внесок змінювався під впливом ринкових циклів і зовнішніх потрясінь, але незмінно залишався значним. Сьогодні галузь переживає найскладніші виклики у своїй історії, і від її здатності вистояти та адаптуватися залежатиме економічна стійкість країни у найближчі роки. Що чекає на галузь і як Метінвест працює на енергонезалежність, оборону та відбудову?