«Зараз — нуль»: як зупинка Каметсталі та удари по заводах впливають на економіку України

Російські удари по промисловій інфраструктурі та логістиці призвели до серйозних проблем в українській металургії. Одним із найбільших наслідків стала зупинка Каметсталі в Кам’янському, яка у 2025 році забезпечувала понад чверть виробництва сталі в країні. Як повідомляє Associated Press, наслідки атак уже відчувають не лише металургійні підприємства, а й будівництво, машинобудування, гірнича галузь, залізничні перевезення та державний бюджет.

Генеральний директор Каметсталі Олександр Третьяков назвав нинішню ситуацію в українській металургії найважчою з часів Другої світової війни. За його словами, раніше галузь забезпечувала близько 6% ВВП України.

«Забезпечувала. Зараз — нуль», — зазначив керівник підприємства в коментарі Associated Press.

Чому зупинилася Каметсталь і яке значення має підприємство

За інформацією Associated Press, 5 вересня 2026 року територію Каметсталі в Кам’янському атакували п’ять балістичних ракет. Після удару підприємство припинило роботу.

У 2025 році завод забезпечував понад 25% українського виробництва сталі. Тут виготовляли сталь і чавун, зокрема для потреб внутрішнього будівельного ринку. Крім того, підприємство постачало напівфабрикати на виробничий майданчик Метінвесту в Болгарії, звідки продукція потрапляла на європейські ринки.

Як зазначає AP, ракетні удари зупинили виробництво сталі на підприємствах групи Метінвест. Це створило додаткові проблеми для українського промислового сектору, адже металургія пов'язана з роботою багатьох інших галузей.

Зокрема, дефіцит металопродукції та порушення виробничих ланцюгів впливають на будівництво, гірничодобувну промисловість, машинобудування, енергетику й логістику.

Крім того, проблеми підприємства позначаються на залізничних перевезеннях. «Укрзалізниця» значною мірою залежить від транспортування металопродукції та інших вантажів. За словами Олександра Третьякова, компанії, які працювали із заводом, можуть зіткнутися зі скороченням замовлень, втратою робочих місць і навіть ризиком банкрутства.

Як атаки впливають на український експорт

Металургія — не єдина галузь, яка потерпає від російських атак. Паралельно ускладнилося транспортування української аграрної продукції через Чорне море.

За даними аналітичної компанії Lloyd’s List Intelligence, які наводить AP, у серпні 2026 року до українських портів Чорного моря зайшло лише 21 судно. Це приблизно на 90% менше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Через обстріли портової інфраструктури, суден і логістичних об’єктів судновласники неохоче працюють з українськими маршрутами. Додатковим чинником стали високі страхові витрати та ризик ракетних атак.

Частину перевезень переорієнтовують на дунайські порти, зокрема Рені та Ізмаїл. Однак їхні можливості обмежені, а транспортування обходиться дорожче.

За словами торговельного директора аграрної компанії «Нібулон» Володимира Скавинського, вартість перевезення тонни кукурудзи з центральних областей України до Іспанії, яка на початку року сягала 50 доларів, тепер може становити до 150 доларів.

Це створює додаткове фінансове навантаження на аграрний бізнес. Частина виробників відкладає продаж зерна, очікуючи вигідніших цін, але водночас потребує коштів для підготовки до наступної посівної кампанії.

Чому зупинка промисловості посилює проблеми державного бюджету

Зменшення промислового виробництва та експорту означає втрату доходів не лише для підприємств. Держава також недоотримує податки та валютні надходження, необхідні для фінансування бюджетних потреб.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа заявила Associated Press, що Україна переживає найгостріший дефіцит коштів від початку повномасштабного вторгнення.

За наведеними у матеріалі AP оцінками, дефіцит фінансування України у 2026 році становить майже 25 млрд доларів. У 2027 році потреба може зрости приблизно до 32,6 млрд доларів. Окремо країні знадобиться ще близько 45 млрд доларів у вигляді військової допомоги товарами та обладнанням.

Додатковим сигналом економічних проблем став перегляд прогнозу Національного банку України. За даними AP, регулятор змінив очікування щодо економічного зростання на 2026 рік: замість прогнозованого раніше зростання на 1,8% очікується скорочення ВВП на 0,4%.

Також прогноз інфляції підвищили з 10% до 12,5%.

Що це означає для промислового відновлення України

Ситуація з Каметсталлю демонструє, наскільки взаємозалежними є українські виробництво, експорт і транспортна інфраструктура. Удар по одному великому підприємству створює проблеми для постачальників, замовників, перевізників та компаній, які використовують метал у власному виробництві.

Відновлення промисловості залежатиме не лише від ремонту пошкоджених потужностей. Важливими залишаються безпека підприємств, стабільне енергопостачання, доступ до логістичних маршрутів і можливість експортувати продукцію.

Для металургії додатковим викликом можуть стати обмеження на європейських ринках, які, за словами керівника Каметсталі, здатні ускладнити повернення української продукції до звичних експортних напрямків.

Таким чином, зупинка металургійних потужностей перетворилася на проблему національного масштабу. Вона одночасно впливає на промислове виробництво, зайнятість, експортні доходи та можливості держави фінансувати першочергові витрати.