Українське кіно продовжує дивувати світ. Одним із яскравих прикладів є фільм “Яремчук. Незрівнянний світ краси”, який з’явився на екранах 8 серпня цього року. Стрічка, що розповідає про першу українську поп-зірку, стала найкасовішим документальним фільмом в Україні. За три тижні вона зібрала понад 10 мільйонів гривень, а її подивилися 68 тисяч глядачів. Успіх цього фільму свідчить про зростаючий інтерес до українського кіно, яке з кожним роком стає все більш популярним. У цій статті Центр громадського моніторингу та контролю інші визначні стрічки українських режисерів, які заслуговують на вашу увагу.
Читайте також: 8 фільмів про російсько-українську війну
Українське кіно в радянські часи: Довженко, Параджанов та інші
З початку 1920-х років кіномистецтво у Радянському Союзі перетворилося на інструмент пропаганди, спрямований на формування необхідної свідомості мас. В таких умовах українським режисерам доводилося працювати під жорстким контролем і створювати "правильне" кіно. Попри це, вони знаходили можливості для знімання шедеврів, що залишили слід в історії кінематографа.
Один із таких прикладів — фільм Олександра Довженка “Земля” (1930 рік). Це німе кіно, яке розповідає про колективізацію, показало конфлікт між колгоспниками та куркулями. Попри те, що стрічка трималася в прокаті лише кілька днів через звинувачення у відсутності комуністичної ідеології, сьогодні її вважають шедевром світового кіномистецтва.
Ще один знаковий фільм радянської доби — “Тіні забутих предків” (1964 рік), знятий Сергієм Параджановим. Це драма про життя гуцулів, екранізація повісті Михайла Коцюбинського. Фільм досі є обов’язковим для вивчення в Гарварді серед претендентів на найвищі ступені в кіномистецтві.
Фото з відкритих джерел
Перші роки незалежності: чому кіно було мертвим?
Період перших років незалежності України був складним для національної кіноіндустрії. Економічна криза та домінування російського кінопродукту призвели до фактичного занепаду українського кіно. Проте 2002 рік став переломним: вийшов фільм Юрія Іллєнка “Молитва за гетьмана Мазепу”. Стрічка стала однією з перших спроб відновити історичну пам’ять та переосмислити роль гетьмана Мазепи. Фільм викликав резонанс, а в Росії його показ був заборонений через звинувачення у русофобії.
Фото з відкритих джерел
Цю тенденцію продовжив режисер Олесь Санін зі своєю стрічкою “Мамай” (2003 рік), заснованою на давньому українському та кримськотатарському фольклорі. Це історія про заборонене кохання, яка переносить глядача в атмосферу степу та кримськотатарського поселення.
Розквіт українського кіно: 2010-ті роки
Українське кіно почало справжній розквіт після Революції Гідності 2013-2014 років. Одним із головних фільмів цього періоду стало “Плем’я” Мирослава Слабошпицького, прем'єра якого відбулася у 2014 році. Це унікальний фільм про глухих підлітків, у якому немає жодного слова — герої спілкуються лише жестовою мовою. Стрічка отримала визнання на міжнародних кінофестивалях, включно з Каннами.
Тема війни на Сході України та анексії Криму стала ключовою для багатьох режисерів. Серед найвідоміших фільмів цього періоду — “Кіборги” Ахтема Сеїтаблаєва, який розповідає про оборону Донецького аеропорту, “Черкаси” Тимура Ященка та “Додому” Нарімана Алієва, який торкається теми повернення кримських татар на рідну землю.
Фото з відкритих джерел
Українське кіно під час повномасштабної війни
Останні роки війни стали продуктивними для українського документального кіно. Один із таких фільмів — “20 днів у Маріуполі” (2023 рік) режисера Мстислава Чернова, який здобув визнання на міжнародній арені. Фільм розповідає про жахіття війни в Маріуполі, змальовуючи гуманітарну катастрофу та злочини російських військ.
Під час війни українські режисери продовжують знімати не лише про війну, але й комедії, трагікомедії та анімаційні фільми. Яскравим прикладом є фільм Антоніо Лукіча “Люксембург, Люксембург” (2022 рік), а також мультфільм “Мавка. Лісова пісня” (2023 рік), який вийшов на міжнародний екран і був показаний у понад 140 країнах.
Можна зробити висновок, що українське кіно стрімко розвивається навіть у складні часи війни. Попри виклики, вітчизняні режисери створюють стрічки, що вражають глядачів як в Україні, так і за кордоном. Після перемоги можна очікувати ще більших досягнень та нових шедеврів на світовій арені. Раніше ми писали про найбільш очікувані кінопрем’єри вересня 2024 року або що подивитись цього місяця.