В Україні завершився перехідний період до нової редакції українського правопису, яку Кабінет Міністрів затвердив постановою №437 від 22 травня 2019 року. Документ офіційно набув чинності після опублікування і поступово впроваджувався впродовж кількох років.
Старі правила української мови відходять у минуле
Нову редакцію правопису розробила Українська національна комісія з питань правопису. Її головна мета — оновити мовні норми відповідно до сучасного вжитку, систематизувати правила та частково повернути елементи історичної української мовної традиції.
Для кого новий правопис є обов’язковим
Насамперед нові правила мають застосовуватися в офіційній сфері. Зокрема, їх повинні дотримуватися:
• органи державної влади та місцевого самоврядування;
• заклади освіти;
• державні та комунальні підприємства;
• видавництва, редакції медіа, автори підручників;
• наукові установи.
Крім того, норми нового правопису використовуються під час освітніх і кваліфікаційних іспитів. Зокрема, під час складання:
• Національного мультипредметного тесту та інших освітніх тестувань;
• іспитів на знання державної мови для державних службовців;
• іспитів для осіб, які претендують на отримання громадянства України.
Читайте також: "Добрий ранок" чи "Доброго ранку" - як правильно вітатися сучасною українською, розповіли мовознавці
Які зміни передбачає новий правопис
Нова редакція містить низку змін та уточнень у написанні слів. Серед найпомітніших:
• написання проєкт, проєкція замість «проект»;
• написання разом деяких складних слів: вебсторінка, пресслужба, флешпам’ять;
• ширше використання фемінітивів — наприклад: директорка, редакторка, філологиня;
• уточнення правил написання іншомовних власних назв та запозичених слів;
• можливість паралельних варіантів у деяких випадках.
Повний текст правопису оприлюднений на офіційному сайті.
У Міністерстві освіти і науки також опублікували окремі роз’яснення щодо використання нових правил.
Як це стосується повсякденного життя
Фахівці наголошують: правопис передусім регулює офіційну та освітню комунікацію. У повсякденному спілкуванні українці можуть говорити природно та вільно — мова у побуті завжди має більше варіантів і не обмежується суворими нормами.
Водночас у документах, навчальних матеріалах, медіа та під час офіційних іспитів новий правопис тепер є основною мовною нормою.
Раніше ми писали: Українська мова – не лише засіб спілкування, але й символ незламності, що став фундаментом національної ідентичності. Протягом століть вона переживала складні часи бездержав’я, заборон і боротьби за існування. Історія української мови є прикладом стійкості нації, яка попри всі труднощі зуміла зберегти свою культурну спадщину.