Садиба, старий парк і вікові дуби: що збереглося від маєтку Харіна у Кривому Розі

У Тернівському районі Кривого Рогу зберігся старовинний парк «Веселі Терни», історія якого пов'язана з маєтком поміщика Івана Харіна. Колись тут були двоповерховий палац, кінний завод, водяний млин, електростанція та сади з екзотичними рослинами. Більшість колишніх споруд не пережили революційних подій і наступних десятиліть, однак частина господарських будівель та вікові дуби залишилися до наших днів.

Серед історичних місць Кривого Рогу парк «Веселі Терни» вирізняється поєднанням природної та архітектурної спадщини. Розташований на півночі міста, він зберігає сліди колишньої поміщицької садиби, яка свого часу була одним із цікавих господарських комплексів Криворіжжя.

Сьогодні цю територію знають передусім завдяки старим дубам, залишкам будівель та річці Саксагань, яка розділяє парк на дві частини. Проте історія місцевості почалася задовго до появи маєтку Харіних.

Історія парку «Веселі Терни» почалася ще на початку XIX століття

Існує поширена думка, що парк у Веселих Тернах з'явився наприкінці XIX століття разом із маєтком Харіна. Однак історичні відомості свідчать, що його витоки значно давніші.

Наприкінці XVIII століття ці землі належали статському раднику Михайлу Шляхтину. Частину угідь він передав своєму синові Василю, який займався облаштуванням території. На його землях було три сади: один фруктовий і два англійські.

За даними регіонального культурно-історичного порталу «ДніпроКультура», один з англійських садів заклали приблизно у 1810–1815 роках. Тобто зелені насадження, які стали основою майбутнього парку, існували ще до того, як місцевість перейшла до родини Харіних.

За часів його господарювання площа парку досягла приблизно 32 гектарів. Частину англійського саду перепланували у французькому стилі. Так сформувався великий садово-парковий комплекс, який поєднував декоративні насадження, господарські споруди та природний ландшафт уздовж Саксагані.

Двоповерховий палац, кінний завод та водяний млин

Маєток Харіна був не просто заміським будинком. Це був великий господарський комплекс, у якому поєднувалися житлові, виробничі та рекреаційні об'єкти.

Двоповерховий палац розташовувався на території садиби. Біля нього були службові та господарські будівлі. Розвиток маєтку фінансувався, зокрема, завдяки прибуткам від залізорудної копальні, яка належала Харіну.

Одним із важливих напрямів господарства було розведення породистих коней. Для цього на території облаштували кінний завод із великими стайнями та манежем. Двоповерхова будівля конюшні мала характерну П-подібну форму. На другому поверсі розташовувалося приміщення, де утримували коней у холодну пору року.

Ще однією важливою спорудою був водяний млин на березі річки Саксагань. Його розташування дозволяло використовувати водну енергію для роботи механізмів. Будівля млина стала частиною господарської інфраструктури садиби.

На території також були цегельня, майстерні, будинок управителя та електростанція. Остання забезпечувала електроенергією палац і сад. Таким чином, маєток мав власні виробничі й технічні об'єкти, необхідні для функціонування великого господарства.

Мавпи, павичі та незвичайні мешканці старого парку

Окремою особливістю маєтку була колекція тварин. За історичними відомостями, на території облаштували вольєри для мавп, а також утримували павичів та цесарок.

Для мавп передбачили не лише літній вольєр у парку, а й приміщення для зимування. За опублікованими краєзнавчими матеріалами, тварин на холодний період переводили до спеціально облаштованого приміщення на другому поверсі електростанції.

Такі деталі свідчать, що парк був не лише декоративною частиною садиби. Його використовували для відпочинку, облаштування прогулянкових зон та утримання екзотичних для цієї місцевості тварин.

У саду були галявини, доглянуті газони, дерева та чагарники. Поблизу річки облаштували місце для човнів. Отже, територія мала ознаки приватного заміського комплексу, де поєднувалися господарська діяльність і відпочинок власників та їхніх гостей.

Що сталося з маєтком Харіна після революції

Період 1917–1921 років став переломним для історії садиби. Після революційних подій маєток конфіскували. Частину споруд пограбували, пошкодили або зруйнували, а палац зазнав значних руйнувань і пожежі.

Після зміни власників колишнє господарство поступово втрачало цілісність. Господарські будівлі руйнувалися, а парк залишався без належного догляду.

Додаткових втрат територія зазнала під час Другої світової війни. За історичними матеріалами, тоді в парку вирубували значну кількість дерев.

Ще одним складним періодом стали 1950-ті роки. Через проблеми з водосховищем територія зазнала підтоплення, внаслідок чого загинула частина старих дубів та фруктових насаджень.

З часом колишній садово-парковий комплекс перетворився на занедбану зелену територію. Від палацу та частини декоративних елементів майже нічого не залишилося.

Вікові дуби, яким може бути до 500 років

Однією з найважливіших природних особливостей парку «Веселі Терни» залишаються старі дуби. Окремі дерева можуть бути старшими за саму садибу Харіна.

За оцінками, які наводять місцеві краєзнавці, вік найстарішого дуба може сягати приблизно 500 років. Обхват стовбурів окремих дерев наближається до п'яти метрів, а висота — до 25 метрів.

У парку збереглася алея з чотирьох великих дубів. З ними пов'язують місцеві перекази про перебування козацького війська Богдана Хмельницького в цій місцевості. Водночас такі історії належать до краєзнавчих легенд, а не до документально підтверджених фактів.

За інформацією порталу «ДніпроКультура», сучасна площа парку становить близько 17,2 гектара. Тут росте понад 60 видів дерев і чагарників, а територію на дві частини розділяє річка Саксагань.

Північна частина вирізняється старими дубами, березовим гаєм, вербами, кленами та соснами. Південна має більш лісовий характер.

Які споруди садиби Харіна збереглися до наших днів

Попри руйнування, на території колишньої садиби залишилися окремі об'єкти, які дозволяють уявити масштаби господарства.

За даними регіонального порталу «ДніпроКультура», на західному краю парку збереглися:

• Стара двоповерхова стайня — частина колишнього кінного заводу, де утримували породистих коней.

• Водяний млин — споруда на березі Саксагані, яка нині перебуває у значно пошкодженому стані.

• Будинок управителя — одна з будівель колишнього господарського комплексу.

• Електростанція — споруда, яку також пов'язують із господарством Харіна та забезпеченням маєтку електроенергією.

Окремі фотографії цих об'єктів збереглися у краєзнавчих фотогалереях. Зокрема, на ресурсі «Історія Кривого Рогу» опубліковані світлини водяного млина, кінного заводу та залишків мосту через Саксагань.

Водяний млин уже у 2021 році описували як напівзруйнований. У публікації 2023 року також зазначалося, що його стан погіршується. Тому говорити про повноцінне збереження цієї споруди не можна.

Чи можна побачити маєток Харіна сьогодні

Парк «Веселі Терни» залишається місцем, де можна ознайомитися з природною та історичною спадщиною Тернівського району. Однак його не варто сприймати як облаштований туристичний комплекс із відреставрованими спорудами.

У травні 2024 року в парку відбулася благодійна фотопрогулянка, організована ГО «Порода» спільно з туристичним клубом «Невгамовні гідеси». Учасники побачили старі стайні, млин, електростанцію та вікові дуби. Це підтверджує, що історичну територію використовували для організованих екскурсій.

Водночас у матеріалі «Першого Криворізького» від 18 квітня 2026 року описано складний сучасний стан парку. Журналісти повідомляли про сміття, пошкоджені дерева, відсутність належної дороги та аварійний стан пішохідного мосту через Саксагань. Також зазначалося, що на території немає освітлення.

У вересні 2026 року місцевий туристичний клуб анонсував пішохідну екскурсію до парку, під час якої планували розповідати про історію Веселих Тернів, родини Шляхтіна та Харіна й показувати вікові дуби. Це свідчить про те, що локація залишається частиною краєзнавчих маршрутів Кривого Рогу. Водночас анонс екскурсії не є підтвердженням вільного доступу до всіх споруд.

Тому перед відвідуванням території варто уточнювати умови проходу в місцевих гідів. Особливо обережно потрібно ставитися до старих будівель та мостів: їхній технічний стан може становити небезпеку.

Якою є історична цінність парку «Веселі Терни»

Парк у Тернівському районі зберігає одразу кілька пластів історії Криворіжжя. Його початки пов'язані з англійськими садами родини Шляхтинів, подальша розбудова — з маєтком Івана Харіна, а господарські споруди відображають розвиток землеволодіння та промислової діяльності регіону наприкінці XIX — на початку XX століття.

Сьогодні від колишнього комплексу залишилися окремі будівлі, старі дерева та фрагменти історичного ландшафту. Двоповерховий палац не зберігся, водяний млин поступово руйнується, а територія потребує догляду.

Проте навіть у теперішньому стані парк «Веселі Терни» залишається однією з важливих історичних локацій Кривого Рогу. Його історія показує, як приватна садиба, створена на землях із давніми садово-парковими традиціями, стала частиною міського простору та зберегла свідчення кількох століть минулого.