Як навчалися дівчата у Кривому Розі понад 100 років тому: історія перших жіночих гімназій

На початку XX століття можливість здобути середню освіту у Кривому Розі для дівчат була значно обмеженішою, ніж сьогодні. Окремі навчальні заклади лише починали формувати систему жіночої освіти, а продовжити навчання після початкової школи могли далеко не всі. Однією з перших таких установ стала приватна жіноча гімназія Варвари Євсенівни Головченко, яка відкрилася у 1909 році. Тут навчалися близько 60 учениць, опановували іноземні мови, математику, природничі науки та рукоділля. Водночас навчання мало чіткі вимоги, а можливості продовження освіти для жінок залишалися обмеженими.

Де у Кривому Розі відкрили першу жіночу гімназію

На початку XX століття Кривий Ріг швидко розвивався як промислове містечко. Зростала кількість населення, діяли рудники, розширювалася торгівля, формувалося міське середовище. Разом із цим виникала потреба у навчальних закладах, які могли б забезпечити дітям не лише початкову, а й середню освіту.

У 1909 році у місті відкрили «Криворізьку приватну жіночу гімназію». Її засновницею була Варвара Євсенівна Головченко. Заклад розмістився у будинку Бондаренка на вулиці Церковній, 5, у сучасному Центрально-Міському районі.

За історичними матеріалами, середня кількість учениць становила приблизно 60 осіб. Для тогочасного Кривого Рогу це був важливий освітній осередок, адже середніх навчальних закладів для дівчат у місті було небагато.

Саме поняття гімназії тоді відрізнялося від сучасного. Це була середня школа з визначеною програмою, яка давала ґрунтовнішу підготовку, ніж звичайні початкові училища.

Важливо також не плутати заклад Головченко з іншою жіночою школою, яка з'явилася у місті трохи пізніше. У 1910 році Олена Должанська заснувала жіночий середній навчальний заклад із програмою семикласної гімназії. Отже, на початку XX століття у Кривому Розі поступово формувалося кілька напрямів жіночої середньої освіти.

Скільки років навчалися гімназистки

Тривалість навчання у закладі Головченко потребує окремого пояснення, оскільки історичні джерела описують різні етапи його розвитку.

Спочатку навчальний заклад фігурував як прогімназія. У тогочасній освітній системі це була неповна середня школа, курс якої відповідав чотирьом молодшим класам звичайної гімназії.

Проте згодом програма розширилася. За матеріалами дослідження освітнього розвитку Криворіжжя, у 1914 році прогімназія перейшла на курс повної гімназії. На цьому етапі навчальна програма відповідала першим шести класам гімназійного курсу. Енциклопедична довідка про жіночу освіту Криворіжжя також наводить семирічний термін навчання для закладу Головченко.

Загалом у жіночих гімназіях Російської імперії стандартний повний курс передбачав сім основних класів. Додатковий восьмий, педагогічний, був призначений для професійної підготовки майбутніх учительок.

Тому історію криворізького закладу правильніше розглядати як поступове розширення освітньої програми: від чотирикласної прогімназії до повнішого гімназійного курсу.

Які предмети вивчали дівчата понад 100 років тому

Навчальна програма жіночої гімназії була значно різноманітнішою, ніж можна було б припустити за тогочасними уявленнями про жіночу освіту.

Згідно з матеріалами про освітню систему Криворіжжя, після розширення програми у 1914 році до переліку предметів входили:

• Закон Божий;

• російська мова;

• латинська мова;

• французька мова;

• математика;

• природознавство;

• історія;

• географія;

• малювання.

Таким чином, учениці вивчали не лише гуманітарні дисципліни, а й природничі науки, математику та іноземні мови. Особливо показовою є наявність латини, яка вважалася важливою складовою класичної освіти.

Інше уявлення про навчальний процес дає свідоцтво гімназистки 1919 року, збережене у матеріалах Криворізького історико-краєзнавчого музею.

У ньому зафіксовано значно ширший перелік дисциплін: українська та російська мови, історія російської літератури, арифметика, алгебра, геометрія, фізика, природнича історія, космографія, історія, географія, педагогіка, гігієна, німецька та французька мови, чистописання і рукоділля.

Цей документ особливо цінний тим, що дозволяє побачити не лише перелік предметів у навчальних планах, а й те, які знання фіксувалися у реальному освітньому документі учениці. Водночас його датовано вже 1919 роком, тому цей перелік не слід автоматично переносити на всі попередні роки існування гімназії.

Поєднання алгебри, геометрії та фізики з рукоділлям і педагогікою добре відображало тогочасну концепцію жіночої освіти. Від дівчат очікували загальної освіченості, але водночас навчання мало готувати їх до майбутньої сімейної та педагогічної діяльності.

Які вимоги були до вступу

Щоб потрапити до гімназії, дівчині потрібно було мати початкову підготовку. У матеріалах про розвиток освіти Криворіжжя зазначено, що для вступу до першого класу прогімназії у 1914 році вимагалися знання на рівні трирічної початкової школи.

Це означало, що майбутня гімназистка вже мала вміти читати, писати, виконувати арифметичні дії та володіти базовими знаннями, необхідними для подальшого навчання.

Після завершення чергового класу учениці могли продовжувати навчання у наступному класі гімназії без додаткових вступних іспитів — така можливість передбачалася описаним у дослідженні порядком переходу між навчальними рівнями.

Скільки коштувало навчання у жіночій гімназії

Оскільки заклад Варвари Головченко був приватним, освіта в ньому не була загальнодоступною безкоштовною послугою.

У жіночих гімназіях Російської імперії навчання зазвичай було платним. Існували також додаткові платежі за окремі необов'язкові дисципліни. Наприклад, у міністерських гімназіях за додаткову плату могли викладати іноземні мови та танці.

Водночас встановити конкретну річну вартість навчання саме у криворізькій гімназії Головченко за доступними оприлюдненими історичними матеріалами не вдалося.

Тому називати певну суму в рублях без архівного підтвердження було б некоректно. Тарифи інших жіночих гімназій не можна автоматично переносити на приватний навчальний заклад Кривого Рогу.

Проте сама платна модель освіти була суттєвою перешкодою для дівчат із малозабезпечених сімей. Середня освіта залишалася значно менш доступною, ніж початкова.

Чи могли випускниці продовжити навчання та здобути професію

Освіта у жіночій гімназії мала не лише загальноосвітнє, а й практичне значення.

Одним із можливих напрямів подальшої діяльності була педагогіка. Додаткові педагогічні класи у жіночих гімназіях готували майбутніх учительок та домашніх наставниць.

У матеріалах про криворізьку прогімназію зазначено, що навчальний заклад мав право проводити іспити на звання вчительки початкової школи. Також учениці могли складати іспити на перший клас урядовця. Це відкривало можливість використовувати здобуті знання для професійної діяльності.

Водночас не варто ототожнювати закінчення жіночої гімназії з автоматичним правом вступу до звичайного університету.

У Російській імперії жінки тривалий час не мали такого самого доступу до університетської освіти, як чоловіки. Згідно з університетським статутом 1863 року, їх не допускали до університетів як повноправних студенток. Після революції 1905 року жінки отримали можливість відвідувати університетські лекції як вільні слухачки, але вже у 1908 році прийом нових слухачок заборонили.

Одним із головних способів здобути освіту університетського рівня залишалися Вищі жіночі курси, зокрема відкриті у Києві ще 1878 року.

Отже, навіть після закінчення гімназії освітній шлях дівчат був складнішим, ніж у юнаків. Водночас можливість отримати педагогічну кваліфікацію давала їм реальний шанс працювати й фінансово самостійно реалізовуватися.

Що сталося з будівлею жіночої гімназії у Кривому Розі

Історія навчального закладу Головченко не завершилася разом із дореволюційною системою освіти.

У 1919 році на базі жіночої гімназії відкрили початкову школу. Згодом вона отримала статус трудової фабрично-заводської семирічки.

У 1930 році навчальний заклад переїхав до нової будівлі на вулиці Першотравневій, а у 1932 році отримав статус середньої школи №8. Таким чином, історія однієї з перших жіночих гімназій міста стала частиною історії подальшого розвитку криворізької шкільної освіти.

Сьогодні ця будівля нагадує про період, коли середня освіта для дівчат у Кривому Розі лише формувалася.

Історія гімназії Варвари Головченко показує, наскільки відрізнялися освітні можливості понад століття тому. Дівчата вже могли вивчати математику, фізику, іноземні мови та історію, здобувати педагогічну підготовку й отримувати професію. Проте платне навчання, обмежена кількість закладів і перешкоди на шляху до вищої освіти суттєво звужували їхні перспективи порівняно із сучасними школярками.